"Згадайте нас - бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно."

  Традиційно, в четверту суботу листопада, в Україні відзначають пам’ятний день жертв Голодомору 1932-33 років. У зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів з метою гідного вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу 28 листопада 2015 року відбулася скорботна хода та мітинг-реквієм біля пам’ятного знаку жертвам голодоморів та політичних репресій.
    Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління.  
     Щорічно вихованці НВК беруть участь у пам’ятних заходах у зв’язку з цією скорботною датою.  
     У навчальному закладі учасниками гуртка «Історичне краєзнавство: Кіровоградщина» здійснюється пошукова роботи, пов’язана з голодоморами українського народу.
     27 листопада поточного року проведено Єдиний урок Пам’яті жертв голодоморів «Скорботна свічка пам’яті». Під час уроків історії пройшли інформаційні хвилинки. Організовано проведення тематичних годин спілкування в 5-11 класах під гаслом «Невиплакані сльози України». В бібліотеці закладу оформлено тематичну  виставку літератури  на тему «Очима болю та вустами гніву».  
      28 листопада на закладі приспущено Державний прапор України.
Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок закарбувати в серцях пам’ять про невинно убієнних наших братів та сестер, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду. Хай найвищим пам’ятником мільйонам жертв України буде світлий храм нашої душі, сповненої скорботи та молитвою за їх упокоєння!
    У спільній молитві згадали усіх жертв голодоморів. Ми маємо усвідомити, щоб цього не сталося більше з нашими дітьми, онуками, нашими правнуками, повинні бути єдині у творенні нашої Української національної держави, тверді та свідомі у своєму виборі. Сьогодні складаємо співчуття нащадкам, родинам загиблих. Нехай Господь Бог прийме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі, надії, любові.

                                                                                                                               Кабінет виховної роботи