Освіта дітей з особливими освітніми потребами

                  Хто вони-діти з особливими освітніми потребами? 

Поняття «діти з особливими освітніми потребами» широко охоплює всіх учнів, чиї освітні проблеми виходять за межі загальноприйнятної норми.  Воно стосується дітей з особливостями психофізичного розвитку. Термін  «Діти з особливими освітніми потребами» робить наголос на необхідності забезпечення додаткової підтримки в  навчанні дітей, які мають певні особливості розвитку.

 Варто підкреслити, що  в Україні  основною категорією  дітей з ООП загально прийнято вважати саме дітей з особливостями  (порушеннями)  психофізичного розвитку та обдаровані діти.

Залежно від типу порушення виділяють такі категорії дітей:

-порушення зору;

-порушення слуху;

-порушеннями інтелекту ( розумово відсталі, з затримкою психічного розвитку); 

-порушеннями мовлення;

-емоційно-вальовими порушеннями( психопатії, аутизм,гіперактивність);

-порушення опорно-рухового апарату. 

В закладах загальної середньої освіти навчається  37 дітей, які мають статус дитини з інвалідністю.

В  умовах інклюзії навчається 32 дитини,  5 із них діти з інвалідністю. На індивідуальній формі навчання знання отримують 27 дітей, 10 із них  діти з інвалідністю.

Інклюзивна освіта

Діти з особливими освітніми потребами стають частиною нашого життя. До них ставляться, як до рівних і як до таких, що заслуговують на повагу і на сприйняття їх такими, як вони є.

Це те право, яким ми користуємося, як члени суспільства. Кожна людина, незалежно від стану здоров’я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, має право на одержання освіти, якість якої не різниться від якості освіти здорових людей.

Відповідно до Конвенції ООН про права дитини та Конвенції ООН про права  інвалідів, низки Указів Президента, Закону України  «Про загальну середню освіту» в Україні запроваджено інклюзивне навчання.

Інклюзивне навчання-це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом  організації їх навчання у закладах загальної середньої освіти на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Індивідуальне навчання

Індивідуальна форма навчання в системі загальної середньої освіти є однією із форм організації навчально-виховного процесу для забезпечення права осіб  на здобуття повної загальної середньої освіти в навчальних закладах.

             Право на індивідуальне навчання мають учні, які:

• за станом здоров’я (у тому числі особи з особливими освітніми потребами, з інвалідністю та ті, яким необхідно пройти медичне лікування в закладі охорони здоров'я більше одного місяця) не можуть відвідувати навчальний заклад;
• проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі становить менше 5 осіб);
• проживають у зоні збройного конфлікту, на тимчасово окупованій території України або у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження тощо та надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру (з використанням дистанційної форми навчання) відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
• мають високий навчальний потенціал і можуть прискорено закінчити школу;
• є іноземцями або особами без громадянства (діти-біженці, діти, чиї батьки подали заяви про визнання біженцями або особами, які потребують додаткового чи тимчасового захисту, діти іноземців та осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства).

Логопедична робота в ЗДО

Важливим показником інтелектуального розвитку 5-річної дитини є її мовлення.

 У 2017-2018 навчальному році  за рішенням обласної психолого-медико-педагогічної консультації  в 8-ми логопедичних групах закладів  дошкільної освіти міста виховуються, навчаються та отримують корекційну допомогу  140 дитей з порушеннями мовлення, яку надають 8 вчителів-логопедів.

Головною метою логопедичної допомоги є забезпечення  виховання, навчання та розвиток дітей з порушеннями мовлення, а також попередження порушень читання та письма.

Принципи роботи вчителів-логопедів  це:

• Комфортні умови за яких кожна дитина відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність,
• Самостійність мотивації навчально—корекційної діяльності.

Тісний взаємозв’язок під час корекційної роботи по виправленню вад мовлення  у дітей дошкільного віку вчителя-логопеда і вихователя логопедичної групи має важливе значення. Вихователі  виконують цілий ряд специфічних корекційних завдань, спрямованих на усунення мовленнєвого дефекту на основі тих прикципів , які використовують в логопедичній роботі вчителі-логопеди.

Сім’яє основним одержувачем послуг. Педагогічні колективи логопедичних груп підтримують і шанують  рішення які приймаються  родиною.

Взаємодія вчителя-логопеда, вихователів логопедичної групи та батьків дозволяє використовувати резерви корекційно-педагогічного впливу, підвищити ефективність роботи логопедичної групи, збільшити відсоток дітей,  які підуть до школи з грамотно розвиненим мовленням і правильною звуковимовою.