Друга неділя вересня для мешканців смт. Знам'янка Друга вже котрий рік поспіль є довгоочікуваним днем, адже саме в цей день мешканці святкують День селища - День "малої батьківщини".

Цього року, 13 вересня, як і завжди, традиційними стали святкові розваги, привітання, обмін посмішками, побажання миру, процвітання та добробуту рідному серцю селищу. Майбутнє кожної країни, міста, селища – це її діти, які є найактивнішими жителями свого краю. Тож не випадковою, а вже традиційною в стінах закладу Знам'янської ЗШ І-ІІІ ступенів №7 стала щорічна виставка дитячого малюнку "Моє рідне селище", організована кабінетом виховної роботи (Попова Т.М., Хрипта О.М.). Найактивнішими учасниками виявилися найменші учні, але не залишилися осторонь виставки творчих робіт й школярі середньої та старшої ланки, натхненні безмежною любов'ю до рідного краю, патріотичними почуттями та мальовничими краєвидами.

Дивлячись на творчі роботи учнів, усвідомлюєш, що кожна дитина, відображаючи своє світобачення на полотні, намагається відтворити те, чого вона прагне у реальному житті, яким вона бачить сьогодення, чого повинна досягти у майбутньому, адже кожен із нас - це частинка великого, рідного, єдиного родинного вогнища, того місця, до якого так лине подумки кожен із нас, перебуваючи на відстані.

Вдивляючись у розчерки пера малюнків, розумієш, що кожна дитина бачить свій рідний край, багатий безмежно талановитими людьми, осяяний теплим лагідним сонцем, прикрашений буйноцвіттям трав, уквітчаний сонячним промінням, огорнутий пахощами квітів та калинового цвіту, а головне, – сповнений безмежної блакиті мирного неба, наповнений дзвінкоголосим співом краси та юності. Так, дійсно, окраса нашої країни – це спів барвистий солов'я, тож, недаремно, саме на святі лунав грайливий спів учнів вокально-хорового гуртка під керівництвом Т.Машковської. Діти, сповнені гордості за свій рідний край, співаючи, із задоволенням дарували присутнім тепло, посмішки та гарний настрій.

Мій рідний край - це батьківщина мила
Країна сонця, світла і тепла.
Це колосисті ниви й жита злива
І сад вишневий, сивий край села.

Річки прудкі, озера, склом обшиті,
Дуби кремезні й чорний диво-ліс.
Це все окраса рідної країни,
Де солов'їний спів луна на біс.

Земля, багата, щедра на таланти,
Дитячі пестить серденька малі
І сповиває мовби та матуся
Усі печалі, смуток і жалі.

Десь чути шепіт трав полів безмежних
І кетяги калини край вікна
Шепочуть щось безмовно ніжне серцю:
Це все – то Батьківщина є твоя!