Чорнобиль... Це земля, стежки якої заросли травами, якими ніхто не ходить. Це слово сьогодні є символом горя, страждань, розорених людських осель.

Стояла тиха весняна ніч. Ніщо не віщувало біди. Та саме в таку погожу ніч 26 квітня 1986 року над Чорнобилем нависла страшна небезпека...

Зупинився плин мирного часу над Чорнобилем. Почалися страшні секунди, хвилини, години. Усе змішалося: страх, гнів і горе. Не було часу шукати винних, потрібно було рятувати живих. Адже наш народ вперше зіткнувся зі страшною ядерною енергією, яка вийшла з-під контролю.

Спалах над Чорнобилем ніби висвітив своїм сяйвом добро і зло, розум і дурість, щирість і фарисейство, співчутливість і злорадство, правду і брехню.

Відзначення річниці Чорнобильської трагедії – це не свято. 26 квітня – це день, коли кожна людина повинна поставити перед собою питання: "Хто я? Для чого живу на цьому світі? Як живу? Чим можу допомогти іншим людям?".

Вчительський колектив Знам"янської ЗШ І-ІІІ ступенів №7, плануючи заходи по відзначенню 29-ої річниці Чорнобильської трагедії, добирали такі матеріали, які допомогли б учням усвідомити весь трагізм страшної аварії на АЕС, оцінити масштаби катастрофи, осмислити патріотизм, гідність, самовідданість людей, які першими кинулися ліквідовувати наслідки радіаційного вибуху.

З цією метою в школі вже пройшла тематична лінійка "Дзвони Чорнобиля" (педагог-організатор Хрипта О.М.); написання диктантів на відповідну тематику (вч. української мови Ніколаєнко І.Є.), конкурс малюнків та книжкова виставка "Світ про Чорнобиль пам'ятає" (вч. образотворчого мистецтва Машковська Т.М., шкільний бібліотекар Свірбій С.А.)

Як грізне попередження була нам послана "Зірка Полин". Ця зоря застерігає нас: "Люди, опам'ятайтеся, задумайтеся над усім ходом цивілізації. Куди ж йдемо? Зробімо висновок, поки ще не пізно!"