Чорнобиль... Це земля, стежки якої заросли травами, якими ніхто не ходить. Це слово сьогодні є символом горя, страждань, розорених людських осель.
Стояла тиха весняна ніч. Ніщо не віщувало біди. Та саме в таку погожу ніч 26 квітня 1986 року над Чорнобилем нависла страшна небезпека...
Зупинився плин мирного часу над Чорнобилем. Почалися страшні секунди, хвилини, години. Усе змішалося: страх, гнів і горе. Не було часу шукати винних, потрібно було рятувати живих. Адже наш народ вперше зіткнувся зі страшною ядерною енергією, яка вийшла з-під контролю.
Спалах над Чорнобилем ніби висвітив своїм сяйвом добро і зло, розум і дурість, щирість і фарисейство, співчутливість і злорадство, правду і брехню.
Відзначення річниці Чорнобильської трагедії – це не свято. 26 квітня – це день, коли кожна людина повинна поставити перед собою питання: "Хто я? Для чого живу на цьому світі? Як живу? Чим можу допомогти іншим людям?".
Вчительський колектив Знам"янської ЗШ І-ІІІ ступенів №7, плануючи заходи по відзначенню 29-ої річниці Чорнобильської трагедії, добирали такі матеріали, які допомогли б учням усвідомити весь трагізм страшної аварії на АЕС, оцінити масштаби катастрофи, осмислити патріотизм, гідність, самовідданість людей, які першими кинулися ліквідовувати наслідки радіаційного вибуху.
...
Читати далі »