Запалимо свічку скорботи, Щоб всі пам'ятали про тих, Хто гинув голодною смертю, Й помолимось тихо про них.
Голодомор 1932-1933 років в Україні – одна з найважливіших національних трагедій та наймасштабніших гуманітарних катастроф в історії людства.
Вже традиційним багато років поспіль в закладах освіти міста є проведення уроків пам'яті, присвячених роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Минає 80 років з часу великої трагедії людства – геноциду. У роковини цієї трагедії ми маємо не просто згадати мільйони знищених жителів, а донести до нинішніх та прийдешніх поколінь інформацію про найстрашніші сторінки нашого минулого, увічнивши та вшанувавши пам'ять мільйонів загиблих українців і тим самим зберегти духовну єдність нації. Саме тому 25 листопада у приміщенні Знам'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 відбувся захід – година-реквієм "Засвіти свічку пам'яті", підготовлений і проведений за участю художнього керівника селищного будинку культури Дубініної І.М. спільно із завідуючою селищною бібліотекою Перепелятніковою О.В та представником міського краєзнавчого музею Молісом О.В.
Вражаюча своїми фактами та подіями розповідь доповідачів, презентований відеоматеріал з документальними свідченнями Катастрофи, викладка літератури про страшні часи 1932-1933 років та вогник, що тихо жеврів у закутку, як пам'ятний знак Голодомору, – все це залишить незабутній слід у пам'яті кожного з присутніх.
Хвилина мовчання, стурбований погляд І полум'я свічки щораз завмира... Погляньте в минуле, дорослі й маленькі, В часи, коли голод і тиша німа Тамують, вбивають та душі з'їдають, Снують, мов пекельна хвороба Чума, Хапають за руки, серця витинають З грудей українців – це, ніби, війна.
Багато минуло років вже потому, А біль все ятрить небайдужі серця, Тож, будьте сердечні, пильнуйте в усьому І пам'ять минулого для майбуття. Схиляємо голови низько в скорботі, Запалимо свічечку – пам'ять жива, Увічнимо тих, хто загинув й відтоді, Вшановуєм всіх, кого з нами нема.
Ми не повинні допустити, щоб пам'ять про Голодомор згасла в історичній пам'яті. Дуже важливо, щоб інформація про геноцид передавалася від старшого покоління до молодших.
Українці повинні знайти в собі мужність, визнати і переконати інших, що нація стала жертвою страшного злочину, який ніколи не повинен повторитися. Ми маємо усвідомити, що сьогоднішнє населення України є нащадками тих, хто жив у ті страшні часи. Але нас могло б бути набагато більше...
Заступник директора з ВР ЗШ І-ІІІ ступенів №7 Попова Т.М.
Вже традиційним багато років поспіль в закладах освіти міста є проведення уроків пам'яті, присвячених роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Ми не повинні допустити, щоб пам'ять про Голодомор згасла в історичній пам'яті. Дуже важливо, щоб інформація про геноцид передавалася від старшого покоління до молодших.
