Де живе щастя?
В серці..., в душі..., в спогадах..., в швидкоплинній миті...?
Варіантів багато, у кожного свої. Щастя – це психоемоційний стан людини, який супроводжується на фізіологічному рівні викидом ендорфінів та адреналіну в кров. В емоційному спектрі переважають легкість, піднесений настрій, повне задоволення та розслаблення.
Чому щастя описують часто як мить, момент, а не годину щастя, день, місяць, рік? Що робить такий чудовий стан, таким короткотривалим?
Напевно знищує таку красу якась повна протележність, але теж потужної сили – це крик, який супроводжується агресивним потоком енергії.
Причини крику
- втома, перенавантажена нервова система вибухає деструктивними емоційними всплесками;
- відчуття безсилля, не знаю що робити, тому можу лише покричати, нагнати страх, щоб не зізнатися собі та іншим, що я не можу щось пояснити;
- емоційна нестриманість, не кожен дорослий може тримати себе в руках;
- сором перед оточуючими, що скаже вчитель, що подумають друзі...?
Як перестати кричати на дитину
Те що ви читаєте цю статтю, вже свідчить, що ви хороші батьки і готові до змін сьогодні. Звичайно це довгий та тернистий шлях, зате який давно бажаний результат!!!
Спосіб 1
Вправа «Я сказав – я виконав». Почніть вимагати з себе : «Я - говорю - спокійно – з - дитиною – в - будь-якій - ситуації».
Уявіть, що чайник кипить доки його підігрівають, тобто, якщо ви бачите, що ваше спілкування з дитиною доходить до напруження, краще піти в іншу кімнату і залишити дитину в спокої, й дати собі шанс пригадати, що це лише дитина, не всі дорослі інколи розуміють з першого разу, що потрібно виконати.
Звичайно, дорослим легше розпізнати, що правильно чи ні, бо у вас є досвід, а дитина тільки йог набуває.
Спосіб 2
Домовтесь з дитиною говорити спокійно один до одного.
Вправа «Я відчуваю – я кажу». Під час емоційного напруження дайте йому вихід, а саме промовляйте те , що відчуваєте ви або дитина: « Я втомилась пояснювати», «Я дратуюсь, бо був важкий день» або для дитини «Я не розумію», «Мені складно», «Я хочу відпочити».
Спосіб 3
Чіткі постійні правила. Дитина знає, що від неї очікують щодня, а не тоді коли заманеться. В той же час, самі будьте достойним прикладом (кладіть свої речі на місце, не розкидайте одяг де зручно було йог зняти, доводьте справи до кінця – докопати город за один раз, домити посуд, прибрати на столі зразу як поїла вся родина...). Коли самі помітили, що ви не завжди ідеальні, то чому ж ви цього вимагаєте від дитини!?
За порушення правил слідує проговорювання можливого покарання – це обмеження в чомусь приємному на дозвіллі (мультики, солодощі, гаджет, друзі, атракціони, дрібні подарунки).
Хоча спрацьовує й інший спосіб – дитині потрібно зробити те, що вона не любить (полоскати посуд, попрацювати в садку, на городі, поскладати речі на поличці, скласти одяг у шафі на власній полиці). Монотонна діяльність заспокоює та розсіює негативне напруження.
Якщо ви знаєте ще дієві способи у подоланні крику дорослих та дітей, долучіться до цієї статті у ваших коментарях!!!
Щастя живе там, де є бажання змінюватись!
Статтю підготувала шкільний
практичний психолог
Знам'янської ЗШ І-ІІІ ступенів №6
Рац Оксана Віталіївна
| 
