Профілактика девіантної поведінки
«Всі образи, всі рани дитячої душі, всі сварки в сім’ї, приниження в школі та на вулиці відтворюються підлітками, причому іноді грубо, по-хамськи, з різноманітними вивертами і навіть антисоціальними вчинками». М.І. Буянов
Девіантна поведінка – визначає певні форми поведінки, діяльності, мислення людини які не відповідають нормам суспільства (аморальна поведінка, злочинність, самогубство, зловживання шкідливими звичками, схильність до втеч та блукань та ін.).
Девіантна поведінка є зараз найбільш актуальною соціальною юнацькою проблемою. Статистичні данні показують, що останнім часом стрімко зросли показники прояву девіантної поведінки.
Особистість дитини і підлітка формується не сама по собі, а в навколишньому середовищі яке його оточує. Особливо важливою є роль малих груп, в яких підліток взаємодіє з іншими людьми. Перш за все, це торкається сім'ї. Стосунки між батьками та близькими є прикладом для дітей, і не аби як відображаються на розвитку та поведінці дитини.
Працюючи соціальним педагогом в школі часто спостерігаю за тим, який саме відбиток накладає на дітей неправильне виховання та непорозуміння між батьками. В даній статті хочу надати рекомендації батькам, вихователям, вчителям що до профілактики девіантної поведінки серед дітей.
1. По-перше, це пропаганда здорового способу життя.
2. Залучення дитини (підлітка) до активної діяльності за інтересами (спортивної, трудової, технічної, музичної тощо).
3. Організація трудового виховання, це дає можливість залучити схильну до девіантної поведінки дитину до цікавої роботи в позаурочний час, оволодіти певною спеціальністю.
4. Проведення ранньої діагностики і педагогічної корекції.
5. Реалізація індивідуального підходу з опорою на позитивні якості.
7. Організація дозвілля. При цьому організовувати дозвілля дитини слід на належному рівні – відповідно до вимог часу, так, щоб це було по-справжньому цікаво.
А головне – це гармонія в сім’ї, доброзичливі та щирі стосунки, без сварок, бійок та принижень.
Під профілактикою девіантної поведінки розуміється комплекс цілеспрямованих впливів на свідомість, почуття і волю дитини з метою вироблення в них імунітету до негативних впливів оточуючого середовища, попередження асоціальної спрямованості.
Якщо ви потребуєте допомоги у вирішенні складних питань девіантної поведінки, непорозумінь у спілкуванні з дитиною або небажання відвідувати школу звертайтеся до працівників психологічної служби вашого навчального закладу. Спільними зусиллями можна з’ясувати причину такої поведінки та визначити шляхи вирішення будь-якої проблеми.
Соціальний педагог ЗШ І-ІІІ ступенів № 6 Горбуленко Я.В.
| 
