 Діти вимушених переселенців в Україні як об’єкт особливої соціально-педагогічної уваги
В наш час міграційний процес – багатогранне і розвинене явище, яке прямо чи опосередковано впливає на хід людського життя. Корегує національні відносини, ідеологію, національну ідентичність, змінює соціально-економічне становище, демографію. Значна кількість розвинених країн, які зіштовхнулися з даним явищем значно раніше, наразі вголос заявляють про те, що легальна і нелегальна міграції та біженці у великих масштабах становить загрозу не лише національній безпеці держави, але й її елементу – соціальній безпеці.
Сучасна ситуація в українському суспільстві визначає необхідність у чітких діях держави, спрямованих на соціальну та економічну підтримку переселенців, їх соціальний захист та допомогу з питань вирішення складних життєвих ситуацій. Вимушені переселенці перебувають між двома полюсами проблем: рідна домівка та стабільна робота, любов до Батьківщини і всього українського може стати причиною загибелі; а в районах, незахоплених бойовиками, брак коштів може стати причиною не менших страждань.
Однією із вразливих категорій населення, яка підпадає під вплив екстремальних ситуацій у суспільстві, є діти. Вони особливо гостро сприймають цю ситуацію діти, психіка яких досить чутлива до травмуючих подій. Скрутне становище призводить до відчуття дискомфорту, зниження активності та самооцінки, підвищення тривожності, агресивності, виникнення негативного ставлення до інших людей. Тому дана проблема, яка є не лише політичною, а й соціальною та психологічною, потребує комплексної соціально-педагогічної роботи та особливих ресурсів для її вирішення, особливо полегшення стану вимушених переселенців та їх дітей.
Соціально-психологічна служба НВК «Знам’янська ЗШ І-ІІІ ступенів №3-гімназія» приділяють велику увагу такій категорії дітей. Намагаються створити умови для їх усебічного. Одне з провідних завдань служби – це розробка комплексу взаємопов’язаних і соціально виправданих форм та методів допомоги переселенцям для підвищення рівня їхньої адаптації та соціалізації в нових умовах. Для роботи з дітьми переселенцями на першому етапі – підготовчому, такі методи дослідження: спостереження, співбесіду, анкетування, тестування. Використовують такі форми роботи, як проведення бесід, інструктажів, соціально-педагогічних тренінгів, консультувань, диспутів, круглих столів, презентацій тощо. На другому етапі – організаційно-діяльнісному – доцільно організовувати і проводити спільні заняття з дітьми та батьками. При застосуванні ігротерапії створювати «творчі майстерні», проводити тренінгові заняття. На третьому етапі – аналітико-корекційному – надавати консультації, поради батькам щодо необхідної дитині допомоги. Здійснювати підтримку дитини у вигляді кураторства, нагляду та інспектування поведінки дитини в колективі, сім’ї, із друзями.
При виконанні всіх етапів роботи з дітьми-переселенцями слід залучати не лише працівників системи освіти та соціально-пихологічної служби, а й представників держав-них установ – органів виконавчої влади, охорони здоров’я, районних (міських) центрів соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, громадських організацій, благодійних фондів, а й волонтерів.
За досить короткий час в нашій державі провідними науковцями та спеціалістами різних галузей розроблено та організовано роботу з сім’ями переселенців в Україні, однак більше уваги слід приділяти саме роботі з дітьми, бо саме вони будуватимуть світле та перспективне майбутнє нашої неньки.
А.Колєснік, соціальний педагог НВК "ЗШ І-ІІІ ступенів № 3 - гімназія"
| 
