Адаптація п’ятикласників
Перехід учнів із початкової школи до середньої справедливо вважається кризовим періодом. Багаторічні спостереження педагогів та шкільних психологів свідчать про те, що цей етап неминуче повязаний зі зниженням успішності . хоча б тимчасовим. Учням, які звикли до певних порядків початкової школи, потрібен час, щоб пристосуватися до нового темпу і стилю життя. Часто зовнішні зміни збігаються у часі з початком фізіологічних змін в організмі дітей. Усе це , безперечно , відбивається на успішності.
Отже, період переходу молодших школярів до середньої ланки навчального закладу , як правило повязаний з певними ускладненнями. Упродовж одного – трьох місяців триває процес адаптації, який не завжди позитивно впливає на успіхи дитини. У цей період відбуваються зміни у психиці дитини, трансформуються усталені життєві поняття, розвивається теоретичне мислення, память і сприйняття стають осмисленними. Якщо в початковій школі діти тільки ознайомлювалися з навчальною діяльністю, то в середній – опановують основи самостійних форм роботи, активніше розвивають пізнавальну інтелектуальну сферу.
Вікові особливості молодшого підлітка:
потреба в гідному становищі в колективі однолітків, в сім'ї;
підвищена втомлюваність;
прагнення обзавестися вірним другом;
прагнення уникнути ізоляції, як в класі, так і в малому колективі;
прагнення відмежуватися від усього підкреслено дитячого;
відсутність авторитету дорослих;
відраза до необгрунтованих заборон;
переоцінка своїх можливостей, реалізація яких передбачається у віддаленому майбутньому, відсутність адаптації до невдач;
яскраво виражена емоційність;
вимогливість до відповідності слова справі;
підвищений інтерес до спорту.
Як зрозуміти, що дитина успішно адаптувалася?
1.Задоволеність дитини процесом навчання; дитина легко справляється з программою.
2.Дитина самостійна при виконанні навчальних завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише після спроб виконати завдання самостійно.
3.Задоволеність міжособистісними відносинами - з однокласниками і вчителем.
Ознаки дезадаптації:
1.Втомлений, стомлений зовнішній вигляд дитини.
2.Небажання дитини ділитися своїми враженнями про проведений день. Прагнення відволікти дорослого від шкільних подій, переключити увагу на інші теми.
3.Небажання виконувати домашні завдання, негативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників; скарги на ті чи інші події, пов'язані зі школою.
4.Неспокійний сон, труднощі ранкового пробудження, млявість, постійні скарги на погане самопочуття.
Для попередження можливих негативних явищ на етапі адаптації та виявлення труднощів в Знам’янській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 4 практичним психологом Булах Ю.О. було проведене психологічне обстеження п’ятикласників.
Метою дослідження було виявлення загальних зон труднощів у адаптації п`ятикласників до навчання в школі, а також учнів, що мають проблеми з поведінкою, ознаки емоційних розладів. Дослідження було спрямоване на:
• вивчення емоційного характеру стосунків між учнем та вчителем, учнем та однокласниками;
• вивчення проявів тривожності учня у нових шкільних умовах;
• дослідження самооцінки п`ятикласників;
• дослідження когнітивної сфери учнів.
Для досягнення поставленої мети практичним психологом була розроблена програма дослідження. За результатами проведеної роботи виявлено, що високий рівень адаптації мають 12 % учнів з числа п’ятикласників, середній рівень – 77 %. Низький рівень адаптації мають 11 % учнів.
Щоб допомогти п`ятикласникам легше пройти період адаптації до навчання в середній школі вчителям та батькам важливо знати вікові особливості дітей, ознаки дезадаптації, індивідуальні особливості дітей.
Саме тому психологом проводиться психологічна просвіта батьків (індивідуальні консультації, участь в батьківських зборах, лекторіях) і вчителів (індивідуальні консультації, психолого-педагогічні семінари).
Зважаючи на результати дослідження, практичним психологом планується проведення наступного комплексу психолого-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов для кращого пристосування учнів до нового рівня вимог та профілактики шкільної дезадаптації учнів. Однак зусилля лише одного психолога будуть марними, щоб ефективно допомогти дітям потрібно об’єднати зусилля всіх учасників навчально-виховного процесу, а особливо залучити батьків. Батьківська увага і розуміння завжди полегшують будь-які труднощі в житті дитини.
Як можуть допомогти батьки?
Перша умова шкільного успіху п'ятикласника - безумовне прийняття дитини, не дивлячись на ті невдачі, з якими він вже зіткнувся або може зіткнутися. Створюйте умови для розвитку самостійності в поведінці дитини.
У п'ятикласника неодмінно повинні бути домашні обов'язки, за виконання яких він несе відповідальність. Незважаючи на жадану дорослість, п'ятикласник потребує ненав'язливого контролі з боку батьків, оскільки не завжди може сам зорієнтуватися в нових вимогах шкільного життя.
Для п'ятикласника учитель - уже не такий незаперечний авторитет, як раніше, на адресу вчителів можуть звучати критичні зауваження. Важливо обговорити з дитиною причини його невдоволення, підтримуючи при цьому авторитет вчителя. П'ятикласнику вже не так цікаво саме навчання, багатьом в школі цікаво бувати тому, що там багато друзів. Важливо, щоб у дитини була можливість обговорити свої шкільні справи, навчання і відносини з друзями в сім'ї, з батьками. Допоможіть дитині вивчити імена нових вчителів. Якщо вас, щось турбує в поведінці дитини, постарайтеся, якомога швидше зустрітися й обговорити це з класним керівником або психологом. Основними помічниками батьків у складних ситуаціях є терпіння, увага і розуміння. Ваш головний обов’язок - створити сприятливий клімат у сім'ї для дитини.
Поради батькам п’ятикласників.
1. Постійно тримайте в полі зору шкільне життя Вашої дитини, цікавтесь її успіхами, проблемами, труднощами.
2. Розвивайте інтерес дітей до навчання, стимулюючи пізнавальну активність дітей.
3. Станьте позитивним прикладом для дитини.
4. Виробіть разом із дитиною чіткий режим дня.
5. Розвивайте самостійність дитини до виконання домашніх завдань.
6. Постійно в невимушеній, доброзичливій атмосфері говоріть з дитиною про її друзів, однокласників.
7. Залучайте дитину до виконання елементарних господарських обов’язків.
8. Підтримуйте дитину у виборі захоплень, інтересів, сприяйте пошуку корисних і цікавих справ.
9. Навчіть дитину радитися з Вами, довіряти Вам.
10. Підтримуйте постійний зв'язок з дитиною.
Ю.Булах, практичний психолог ЗШ № 4
| 
