Роль соціально-психологічної служби у закладах освіти
З 2007 року у місті працює соціально-психологічна служба, яка сьогодні вносить вагомий внесок у реформування галузі, впровадження психолого-педагогічних інновацій, реалізації державних і міжнародних програм. Така діяльність позитивно впливає на розвиток і формування особистості молодих громадян України.
Працівники служби виконують значний обсяг роботи з психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу усіх суб'єктів навчально-виховного процесу. Практичні психологи та соціальні педагоги, здійснюючи свої професійні обов'язки, вирішують актуальні завдання сучасної освітянської галузі. Такі як: психологічний супровід педагогічних новацій, пошук і робота з обдарованими дітьми, захист психічного здоров'я учасників навчально-виховного процесу, профілактика алкоголізму, наркоманії, СНІДу, протиправної поведінки, насильства над дітьми, підвищення психологічної культури учнів, батьків, учителів, керівників освітніх закладів тощо, здійсненню корекції психологічних проблем учнів, розвитку таких якостей особистості як навчальна активність, колективізм, лідерство, відповідальність за власне життя і здоров'я тощо.
За період своєї діяльності соціально-психологічна служба вдосконалилася, набула більш чітких обрисів. А саме, практичні психологи засвоїли методи створення цільових психодіагностичних та психокорекційних програм, які забезпечують доцільність роботи, її чітку мету та завдання.
Робота психологічної служби в школі нерозривно пов'язана з освітнім процесом. Психолог та соціальний педагог працює не тільки з дітьми, а також і з педагогами та батьками.
Велика увага працівників служби приділяється психологічній просвіті педагогів та батьків шляхом проведення психолого-педагогічних семінарів, консиліумів, практикумів, тренінгів. Психологи та соціальні педагоги беруть участь в організації та проведенні загальношкільних, класних зборів, всеобучів та лекторіїв для батьків, допомагають в підготовці класних керівників до виховних заходів.
Основними напрямками роботи працівників психологічної служби є:
Психологічна просвіта - формування у учнів, вихованців та їхніх батьків (законних представників), у педагогічних працівників і керівників освітніх установ потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку. Створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів, вихованців на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень у становленні особистості і розвитку інтелекту;
Психологічна профілактика - попередження виникнення явищ дезадаптації учнів, вихованців в освітніх установах, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) з надання за допомоги в питаннях виховання, навчання і розвитку.
Психологічна діагностика - поглиблене психолого-педагогічне вивчення учнів, вихованців протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації.
Психологічна корекція - активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності психологів, соціальних педагогів. Ця робота включає в себе елементи гри і рисункові методи (в залежності від віку дитини). Проведення позакласних заходів також входять до компетенції працівників психологічної служби.
Консультативна діяльність - надання допомоги учням, вихованцям, їх батькам (законним представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу в питаннях розвитку, виховання і навчання за допомогою психологічного консультування.
Консультування в школі грає дуже важливу роль: кожен батько чи педагог має право звернутися до психолога з проблемою, або просити про допомогу щодо дитини.
Школа для дитини є центром освоєння соціуму. Перший досвід міжособистісних відносин, засвоєння знань, і багато чого іншого - все це отримує дитина в школі. Саме тут необхідно виробити єдину лінію роботи і педагогів, і батьків, і психолога. Тільки при взаємному прийнятті рішень, при єдиних цілях, школа може претендувати на звання соціального інституту знань.
Психолог допомагає дитині засвоїти весь цей досвід через освоєння поведінки, і побудову власної позиції, при якій у дитини виробляється усвідомлене сприйняття світу.
Багато хто помилково вважають, що психолог займається лише тестуванням. Головною позицією психолога є створення для дітей умов життєвих систем і вибір цих систем. У дитини, при злагодженій роботі психолога і педагогічного колективу, формуються умови для створення особистісної позиції (усвідомлення власного Я, впевненість, власне думка). Саме психолог виступає тією організаційною ланкою між дітьми та педагогами, яке необхідне для вирішення інтересів і можливостей школярів.
Від успішної роботи працівників психологічної служби залежать умови формування педагогічних завдань. Психолог виявляє причини неуспішності, тривожності чи агресивності дітей. Потім робота ведеться з батьками учня. Хто краще може розібратися в поведінці дітей, як не їхні батьки? Успішне співробітництво психолога, соціального педагога, батьків та вчителів школи призводить до потрібних результатів щодо поведінки дитини.
Великою проблемою системи освіти міста є забезпечення навчальних закладів фахівцями служби та забезпечення їх окремими приміщеннями та оптимізації умов їх роботи.
Станом на вересень 2011 року 5 загальноосвітніх навчально-виховних закладів забезпечені практичними психологами та соціальними педагогами. На сьогодні без соціально-психологічного супроводу залишаються загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7, ПНЗ та дошкільні навчальні заклади міста.
З 2011 року відбувається зменшення навантаження практичних психологів та соціальних педагогів, а саме: за поточний рік відбулося скорочення 0,25 ставки практичного психолога та 0,25 ст. соціального педагога у ЗНЗ.
Треба пам'ятати, що сьогодні, будь-яке припинення діяльності спеціалістів соціально-психологічної служби, недостатня психологічна просвіта та відсутність підтримки та допомоги може призвести до розвитку суспільно-небезпечних діянь учнів, вихованців та їх батьків.
Але не зважаючи на проблеми, соціально-психологічна служба системи освіти міста продовжує свою діяльність, налагоджуючи спілкування та співпрацю з усіма учасниками навчально-виховного процесу.
В.Стрілець методист, який відповідає за соціально-психологічну службу міста
