Наступність між ланками освіти: реалії та перспективи

Відповідно до плану роботи 10 січня 2017 року пройшло засідання педагогів дошкільного навчального закладу №4 та загальноосвітньої школи №1 за темою: „Наступність і перспективність у роботі дошкільної та початкової освіти”.

    Проведення даного засідання зумовлено необхідністю забезпечення „без кризового” процесу розвитку дитини, яка усуває тяжке ламання її уявлень, понять,  навичок при переході з дошкільного закладу до школи, запобігти негативним явищам у період підготовки дитини до школи та сприяти оптимальному перебігу адаптаційних процесів.

     Проблема наступності між дошкільною та початковою ланками - одна зі складних і до кінця не розв'язаних проблем загальної освіти. Загальна готовність до школи виявляється в досягненні дитиною такого рівня фізичного, розумового, етичного й естетичного розвитку, який створює необхідну основу для її активного входження в нові умови шкільного навчання та свідомого засвоєння навчального матеріалу. Спеціальна готовність до школи є важливим доповненням загальної готовності. Вона визначається наявністю в дитини спеціальних навчальних компетентностей, необхідних для вивчення ряду навчальних предметів, таких, наприклад, як математика й українська мова. Відштовхуючись від сучасного трактування поняття «наступність», яке характеризується ширше - як безперервний процес виховання та навчання дитини, що має загальні та специфічні цілі для кожного вікового періоду, учасники засідання позначили найважливіші аспекти проблеми наступності: цільовий, змістовний, технологічний, психологічний, управлінський і структурно-організаційний.

      Цільова наступність забезпечується узгодженням цілей виховання, навчання та розвитку на рівні дошкільного навчального закладу та початкової школи, тобто підпорядкуванням усього освітньо-виховного процесу загальній ідеї становлення особистості дитини, розвитку її загальноінтелектуальних умінь, креативності, ініціативності, допитливості, самосвідомості, самооцінки тощо. Отже, реалізація таких зв'язків вимагає розв'язання певних завдань:

• забезпечення «охоронної функції» процесу навчання - неприпустимість розумових перевантажень, використання здоров'язберігаючих технологій, підтримка емоційно-позитивного ставлення дитини до пізнавальної діяльності;
• організація процесу навчання, виховання та розвитку дітей на всіх етапах освіти з урахуванням їх самоцінності (опора на потреби та можливості дітей, створення умов для збереження дитячої індивідуальності, розкриття й розвиток здібностей кожної дитини);
• пріоритетний розвиток особистості, формування тих інтелектуальних і соціальних якостей, без яких подальше навчання не буде успішним.

     Згідно з нормативними документами, безперервність освітніх програм припускає досягнення такої пріоритетної мети. Конкретні цілі кожного вікового етапу освіти з урахуванням його безперервності формулюються за змістовними лініями, які відображають найважливіші складові розвитку особистості - фізичний, пізнавальний, соціально-особистісний, художньо-естетичний розвиток.

       Розв'язання цих завдань забезпечить плавний перехід із дошкільного дитинства в початкову школу дітей із різними стартовими можливостями, тобто дозволить реалізувати головну мету наступності двох суміжних віків - створити умови для благополучної адаптації дитини до шкільного навчання, розвитку її нових соціальних ролей і нової провідної діяльності.

Вихователь – методист

Голованова О.О.