"ФІЛОСОФІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ" І СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА. Доктор філософії Джінван ПАРК презентував у МОН України свою навчальну методику

  29 червня Мала академія наук та Міністерство освіти і науки провели круглий стіл «Зубрити ‒ не вихід, або Як креативність та філософія може змінити навчання у школах», на якому професор, президент МО «Філософія для дітей країн Азії та Океанії», співзасновник Корейської академії навчання філософії в школі Джінван ПАРК презентував методику «Філософія для дітей», що успішно реалізовується у 80 країнах світу. Нагадаємо, її суть полягає у тому, щоб навчити дітей вести дискусію, міркувати, знаходити власні аргументи і сприймати їх від співбесідника. На думку професора, потрібно відходити від традиційного «зубріння» інформації у школах. Натомість треба навчити дітей підключати логіку й обстоювати свою думку, бо так формуються лідери і демократія.

‒ Складність цього підходу полягає у тому, щоб одночасно навчати і вчитися. Це дійсно складно. Але за 29 днів перебування в Україні я був приємно вражений рівнем українських викладачів, ‒ розповів провідний експерт з методики «Філософія для дітей» в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Джінван ПАРК вірить, що з усіх країн, де реалізовувалася його методика, Україна може стати однією з найуспішніших. За словами професора, ми маємо креативних педагогів, а школярі і студенти налаштовані на засвоєння нового, вони з ентузіазмом ідуть на експерименти. Ефективність процесу залежить не від прийняття того чи того закону, постанови, а від людського фактору і того, наскільки самі педагоги й учні готові до змін. Щоб розв’язати проблему, дитина має знайти власний алгоритм, сформулювати гіпотезу, аргументувати її, критично мислити і прийняти рішення з огляду на цінності, а без глибокого розуміння і бажання це робити тут не обійтися.

У методиці «Філософія для дітей» міністр освіти і науки України Лілія ГРИНЕВИЧ, яка була присутня на круглому столі, вбачає важливі підходи, які стосуються методології навчання у новій українській школі, що концептуально відрізняється від нинішньої. Вона має бути орієнтованою на формування основних базових умінь, завдяки яким людина буде готова розв’язувати складні життєві проблеми і давати собі раду в житті, щоб самореалізуватися. Це міністр освіти і науки виокремила як основне завдання нової української школи.

‒ Цю методику розповсюджує Мала академія наук у тих осередках, де вже підготовлені вчителі мають її імплементувати. У серпні ми оприлюднимо концепцію нової української школи, вона буде обговорюватися серед освітян на серпневих конференціях. Також до обговорення залучимо батьків, роботодавців і громадянське суспільство, бо освіта, особливо шкільна, стосується дуже великої кількості людей, ‒ зазначила Лілія ГРИНЕВИЧ.

Також міністр розповіла, що згодом будуть формуватися нові стандарти середньої освіти. Прогнозується, що з 2018/2019 навчального року діти, які підуть у школу, прийдуть у перший клас вже нової української дванадцятирічної школи, що відрізнятиметься не тільки тривалістю навчання (як і в усіх країнах ЄС). Вона буде нова за змістом і методами викладання, які ґрунтуватимуться на підходах, презентованих професором ПАРКОМ зокрема.

Показовим для впровадження методики став досвід Великої Британії. Там, згідно з дослідженнями 2015 року за участі трьох тисяч дітей із 48 шкіл, виявлено: учні, які навчалися за програмою «Філософія для дітей», мають кращі успіхи з математики і літератури. Також загалом підвищується успішність школярів.

‒ Ми бачимо, що сучасні діти прагнуть до нових знань, вони креативні, мислячі, їм недостатньо просто «зубрити» підручники, їм цікаво шукати нові можливості для реалізації своїх ідей, поглядів і думок. Наше завдання – заохочувати школярів до навчання на якісно новому рівні, – розповів про якість нової освіти і запити школярів президент МАН Станіслав ДОВГИЙ.

Круглий стіл став фінальною подією в рамках візиту Джінвана ПАРКА до України на запрошення НЦ «МАНУ». Протягом червня професор провів заходи для учнів, учителів, батьків, освітян, під час яких детально розповідав про методику «Філософія для дітей».

Матеріали підготувла Людмила КОПКО

Інформацію взято з сайту Малої академії наук України