Вплив комп’ютера на життя дитини
Зомбі поруч

   Бабусі забули хто такі внуки. Мами чекають доньок-помічниць  на кухні. Татусі самі в гаражі ремонтують велосипед.
   Цікаво, де зникли діти? Саме ця категорія є особливо вразливою зараз.
     Відповідь проста - всі в Контакті, Однокласниках або просто у віртуальному світі. Діти весь свій вільний час перебувають у яскравому електронно-модельованому просторі.
Чому це так захоплює? Пояснення дають психологи та медики:
•    подразнюються майже всі аналізатори сприйняття: звуковий, слуховий, тактильний і дуже вражається емоційна сфера.
•    саме у віртуальному світі дитина успішна: переміг у грі – ти «молодець», ось тобі віртуальні гроші, бали або новий тур.
Все й одразу. Справжній рай!!! І ніякої конкуренції: ні Толі, який більше обізнаний з історії, ні Тетянки, яка ерудована з усіх предметів. Ти один на один з Інтернетом.
   А що там життя – сіре, буденне. Багато треба докладати зусиль, щоб отримати хорошу оцінку з предмету у школі або це ж скільки ж витрачається енергії, щоб прибрати у своїй  кімнаті?! Чи подумати про правильність своїх вчинків по відношенню до своїх близьких…
Ми нарешті діждалися няньку ХХІ століття: дитина не на вулиці, поруч немає поганих «друзів», не вживає алкоголь. Все в порядку?!
Тільки контролювати цього вихователя досить складно: батьки  не знають, якого змісту статтю дитина прочитала, яке відео переглянула; історії перегляду можуть обережно стирати (підлітки) або ставити пароль на електронну почту, а може дорослі повністю довіряють?
   А насправді це ще страшніше – саме у віртуальному світі формується світогляд, життєві цінності.
      Ще болючіше питання, що стосується патологічної трансформації емоційного стану дитини під час Інтернет-ігор, а саме:
-    це ігри з підвищеним ступенем ризику;
-    «ігри-екшин», де переважають дії, а емоції відсутні;
-    ігри, направлені  на знецінення життя як такого, в тому числі і само збереження;
-    ігри розвивають тенденцію байдужості до свого здоров'я.
  Діти звикають до жорстокості, переглядають і насолоджуються насиллям. В стратегічних іграх взагалі: люди – це мішені; страх перед загрозами для життя відсутній, ще можна натиснути на паузу, зберегтися, а ще краще, коли в тебе декілька життів!!! Хоча реальність диктує інші правила.
 До речі, про життєві цінності – це
1)    безперебійне постачання електрики;
2)    оплачений Інтернет;
3)    потужна батарея в телефоні або планшеті;
4)    трохи їжі і щоб недалеко до туалету.
        А навколишнього світу не існує…? А мама, тато, брати й сестри, бабусі й дідусі, друзі, як бути з ними? Не звертати уваги? Та ні, вони теж в Контактах, Однокласниках або просто шукають щось цікаве. Там можна і зустрітись.
Ніяка пасивна електронна переписка не замінить живого спілкування, де задіяна душа у погляді, у дотику, де навіть без слів  за допомогою рухів і виразу очей можна виловити свої почуття, що пришвидшує взаєморозуміння між батьками й дітьми.
Звичайні спостереження за дітьми у школі просто шокують.
Діти на перерві не йдуть до туалету і терплять, щоб знову пограти в оту довгождану гру, на яку вони чекали цілий урок!!! Уроків аж 6 та ще й по 45хв, а перерви такі короткі! Вчителі вже не говорять, що як іноді важко переключити увагу дитини на вивчення алгебри, фізики або української літератури після такої «чудової» гри або яскравої електронної сторінки!
Наступний приклад взагалі показує, яку психічну травму перенесла дитина. Це була глибока депресія на 2 місяці, оскільки хлопець, з яким познайомилася дівчина в Контакті, більше не відповідав на її повідомлення. Дитина відмовилася їсти і спати аби не пропустити електронну пошту. Як виявилось, хлопець був слабкодухий, знайшов іншу дівчину для спілкування, а про попередню – просто забув.
Іншу дитину виманив з дому красивий, молодий і «перспективний»  юнак на справжнє побачення, після тривалого спілкування в Контакті. Він виявився справжнім ґвалтівником, який повернувся з місць позбавлення волі. Вчасно схаменулися батьки, бо дитина своєчасно не повернулася додому і відключила телефон, бо побачення – це ж «секрет».
А де зараз ваша дитина? Чим займається?
А чи не краще б зайти до вже знайомої  дитячої кімнати, присісти поруч і поговорити про те, що вас хвилює або ж помовчати про те, що трапилось.
Ніщо не замінить теплий розуміючий мамин погляд, ніжний потиск плеча, коли тобі самотньо; чашка зігріваючого чаю в ліжко, коли застудився; тільки батьківська порада – запорука безпеки.
Отже, наповнюйте життя реальними подіями, бо воно таке швидкоплинне і багатогранне.
Практичні поради батькам і дітям:
1)    замініть Інтернет на прогулянку до лісу або парку, природа налаштовує дитину на відкритість у спілкуванні, на відновлення емоційного фону;
2)    розслабтесь самі і зверніть увагу дитини на красу навколишнього світу, що підсвідомо сприяє розумінню цінності життя, на цінність того, що ти у цьому світі є, це також сприяє до відновлення базової довіри між батьками й дітьми;
3)    намагайтеся викликати дитину під час таких погулянок на відверту розмову, щоб дізнатися чим вона живе, про що мріє, чого хоче від свого життя;
4)    пригадайте себе у цьому віці, розкажіть якусь курйозну історію зі свого дитинства чи юності на ту тему на яку ви хочете перевести розмову із своєю дитиною, це приведе до взаєморозуміння та взаємодовіри у стосунках і дитині стане набагато цікавіше спілкуватися з вами в живому діалозі ніж в Інтернет переписці невідомо з ким.
      А батькам-татусям хотілося б побажати привернути увагу своїх дітей також спільною довірливою розмовою під час занять ремонтом того ж самого велосипеда чи мотоцикла. Якщо вам подобається майструвати, зацікавте цим дитину. Зробіть так, щоб ваше хобі стало їй цікавим, що стане поштовхом для виявлення інтересу до цієї справи в їхньому житті.
    Якщо захоплюєтесь рибалкою, візьміть своїх дітей з собою і поділіться своїми найціннішими секретами з цього приводу. І вони будуть вдячні вам все життя за надану можливість.
     Не пожалкуйте грошей для поїздки з власними дітьми. Зрозуміло, що не у великих достатках зараз живуть люди, однак виділіть кошти на те, щоб разом провести час з дітьми в Кіровограді на катку або в дендропарку. Повірте, що і вам і вашим дітям це принесе таку насолоду і зблизить вас настільки, що дитина із задоволенням змінить своє ставлення і відношення до вас і більш спокійніше відношення до Інтернету.
   Дайте можливість дітям відчути вашу любов до них. Небайдужість до їхнього маленького світу, викличе довіру до вас як до своїх супутників по життю. Адже це у ваших руках, на те ви й дорослі, на те ви й мудріші, і кому  як не вам вести своїх дітей по життю.
Практичний психолог ЗШ І-ІІІ
ступенів № 6    Рац О.В.