Ти – вічний біль, Афганістан, Ти – наш неспокій. І не злічить глибоких ран У боротьбі жорстокій І не злічить сліз матерів, дружин, дітей – Не всі вернулися сини із тих ночей...
В цьому році 15 лютого виповнюється 25 років відтоді, коли в далекому 1989 році закінчилась для народів колишнього Радянського Союзу десятирічна кривавиця трагічної війни в Афганістані. Посивіли до строку юні наречені і молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. І, здається, навіки крейдяний пил і пісок осіли в молодих чубах воїнів-інтернаціоналістів.
13 грудня в актовій залі Будинку культури СМТ Знам'янка друга зібралися вихованці хореографічного гуртка "Primavera", учні 6-8 класів ЗШ І-ІІІ ст. №6, №7, гості та мешканці селища. Зібралися, щоб вшанувати учасників бойових дій на території інших держав, щоб вшанувати світлу пам'ять тих, хто, пройшовши кривавими афганськими дорогами, повернувся до рідного дому і тих, хто не дожив, не доспівав, не долюбив...
Захід був підготований Горовою Ольгою Володимирівною – керівником хореографічного гуртка "Primavera" ЦДЮТ, яка в цьому році проходить атестацію. Ведучі Дубініна Ірина Миколаївна та Свербій Світлана Анатоліївна створили атмосферу взаєморозуміння.
На зустріч були запрошені учасники, свідки тих подій, які відбувалися в Афганістані:
Фесун Микола Степанович;
Углов Володимир Вікторович;
Сергієв Олексій Юрійович;
Амоший Вячеслав Іванович;
Цимбалюк Олег Олексійович.
На цій зустрічі був присутній селищний голова Філіпенко Сергій Іванович, який звернувся до запрошених зі словами вдячності та побажав всім присутнім міцного здоров'я, сімейного благополуччя, щастя, миру, душевного спокою, злагоди, добробуту у великому домі, названому – Україна.
Афганістан – частина нашої історії. Радянського Союзу вже немає, але пам'ять про Афганську війну залишилася. Далекий грудень 1979 року... Далека та чужа країна Афганістан...
На території школи №6 встановлений пам'ятник Валерію Козіну, його ім'я навічно вписано в літопис нашої пам'яті. З року в рік вшанувати пам'ять приходять старенька мати, дружина та його діти, а також школярі, вчителі, мешканці селища та його бойові товариші. На зустрічі була присутня мати Валерія – Козіна Лідія Іванівна.
У хвилину мовчання схилили голови перед світлою пам`яттю всіх загиблих воїнів-інтернаціоналістів, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя.
Логічним завершенням заходу став частковий перегляд художнього фільму "9 Рота".
Пройдуть роки, і ми певні, що імена хлопців, які загинули в Афганістані, не зітруться з пам'яті прийдешніх поколінь, увійдуть у безсмертя. Вічна пам'ять полеглим і шана живим, тим, кому всім смертям на зло пощастило повернутись до рідних домівок.
