І хоч до цього ювілею готуємося уже багато років, учні 5-11 класів в переддень славного ювілею ще раз і ще раз перечитали біографію поета, бібліотекар школи Свірбій С.А. на одному з бібліотечних уроків показала фільм про юність Кобзаря.А зараз триває знайомство з Шевченком як з художником. Попереду багато заходів, на яких учні школи долучаються до золотої спадщини поета.А захоплена творчістю Т.Г.Шевченка вчитель української мови та літератури Т.М.Попова свої враження передала рядками власних віршів:Тарас Шевченко – вічний, як народ,
У його слові мужність й правди сила,
Кремезна постать й погляд з-під чола -
Усе його душа весь вік терпіла.
Тортури, муки, серця біль і щем,
За волю, правду, рідну Батьківщину
Палала нищівним, ясним вогнем,
Які терпіти стало вже несила.
Коритись долі наш Кобзар не звик
Наперекір всьому, та й силі волі,
Він донести народу заклик зміг,
Бо його сила полягала в слові.
Пройшли роки, та й не один, не два,
А двісті років вже спливло, минуло,
Коли зірки засяяли нові
І небосхил, мов спалах сколихнуло.
Безмежна даль, що розіп'яла ніч,
І слово, до життя що повертає,
Він Україні справою довів,
Що силу українець в слові має.
І рідний край, розлогий степ, Дніпро –
Це все окраса рідної країни,
Тож, бережімо славні імена
Творців історії на рідній Батьківщині!
* * *
Кобзар – це постать віковічна,
У ній і сила є й печаль,
А пам'ять в серці є довічна,
Прозора, мов легка вуаль.
Гортаю сторінки поволі
Й зринають потай ті думки
Про біль, страждання й силу волі,
Звитягу й мужність козаків.
Стискаю й міцно пригортаю
До серця книгу цю святу,
І тільки потай сповиваю
Сльозу дитячу з кришталю.
Тарасе, чуєм крізь століття
Твій заклик, сповнений добра,
Часи минули лихоліття
І Україна розцвіла.
Степи, лани широкополі
Й розлогі береги Дніпра...
Ледь чутно мами колискову
В саду вишневім край села.
Буяння цвіту, спів пташиний –
Це все принади без прикрас,
І слово Кобзаря привітне
Вже двісті років поміж нас.
Беру тремтячою рукою
Й все ті ж гортаю сторінки,
Що кров'ю зрошені людською
Ще в давні юності роки.
Тож, чи юнак ти, а чи старець,
Тобі все ж варто пам'ятать
Величну постать Кобзареву,
Щоб шану їй сповна віддать!
