А до дня народження нашого славетного земляка Євгена Маланюка (2 лютого) вперше в НВК відбулися "Маланюківські читання". Учні читали вірші поета. Його життєвому й творчому шляху були присвячені учнівські літературні газети (стіннівки). Яскравою подією стала зустріч із викладачем Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, доцентом кафедри української літератури, маланюкознавцем Оксаною Гольник. Вона виступила перед учнівською та педагогічною аудиторією з лекцією "Невідомий Євген Маланюк". До слухачів-старшокласників і педагогів НВК приєдналися вчителі-словесники з інших шкіл.
Цікаво було почути відомості про формування світоглядних поглядів майбутнього письменника, про юність поета, про його бойові роки, про період вигнання, про жінок, яких він кохав, про втаємничені важелі, які приводили в рух його творчі процеси. Лекція була вдало проілюстрована світлинами, поезіями та нотатками Євгена Маланюка. Дуже тепло Оксана Олександрівна згадувала свого старшого товариша – доктора філологічних наук, професора Леоніда Куценка, наукового керівника її дисертації, який фактично став основоположником материкового маланюкознавства!
Аудиторія також тепло зустріли звістку про те, що книжка Є. Маланюка "Єдиним сном, єдиним болем...", яка минулого року вийшла з друку білінгвою з перекладами поезій російською Олександра Архангельського, отримала цього року обласну літературну премію ім. Є. Маланюка в номінації "Поезія". Оксана Гольник теж безпосередньо причетна до цієї події: вона була науковим консультантом перекладача, до того ж в збірці вміщена її стаття "Римлянин із Архангорода". Присутні вчителі-словесники отримали в подарунок книжку О. Гольник "Міф у художньому світі Євгена Маланюка", яка нещодавно вийшла з друку з посвятою своєму вчителеві, Л. Куценкові.
Сподіваємося, що ця традиція буде продовжуватися, бо, як сказав Євген Маланюк,
І все ж таки: в началі було - Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов!
У рамках тижня 29 січня відбулося свято української вишивки. Програма свята включала виступи учнівських колективів художньої самодіяльності, презентацію "Українська вишивка". Найбільший інтерес у присутніх на святі викликала зустріч з Айвазовською Раїсою Олексіївною, справжньою майстринею-вишивальницею, дослідником старовинної вишивки, автором методичного посібника для початківців. Цікавою була розповідь з історії української вишивки, яка виникла дуже давно, але хто і коли саме вперше здогадався втілити в узори красу рідної природи, свої переживання та відчуття, ми ніколи не зможемо довідатися. На жаль, тканини та нитки недовговічні, тому наука не може точно визначити час виникнення цього мистецтва.
Дані археологічних розкопок, свідчення літописців і мандрівників минулого доводять нам, що початки мистецтва вишивання на території, яку займає сучасна Україна, сягають сивої давнини і розвиток його не переривався ніколи - починаючи з незапам'ятних часів і до наших днів.
Наприклад, у часи Київської Русі мистецтво художньої вишивки дуже високо цінувалося. Археологічні розкопки підтверджують значне поширення вишивання у стародавньому Києві: на фібулах і срібних браслетах XIII ст. зображено постаті в сорочках з широкими вишиваними манишками.
В Іпатіївському літописі від 1252 р. говориться, що князь Данило Галицький під час зустрічі з королем був одягнений в кожух, обшитий золотими плоскими мережками.
На рубежі XVI-XVII ст. починається могутня хвиля відродження української культури, розвитку різних видів мистецтва, в тому числі й вишивання.
В умовах патріархального укладу сільського життя з натуральними формами господарювання більшість речей домашнього вжитку здебільшого виготовлялася господарем та його сім'єю. Майже в кожній хаті ткали полотно і шили з нього одяг. А вишивка була найпоширенішим способом прикрасити тканину. Вишиванням на Україні займалися майже виключно жінки. Для цієї роботи використовувалась кожна зручна нагода: досвітки та вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами.
Раїса Олександрівна продемонструвала велику колекцію робіт, пояснила значення кожного малюнка, щедро поділилася секретами своєї творчості. Усі учасники свята щиро вдячні за цю зустріч, вони побажали Раїсі Олексіївні міцного здоров'я, натхнення, успіхів у такій прекрасній справі!!!
Реалізувати заклик "Прийди до школи у вишиванці!" планувалося 30 січня.
Охочих узяти участь у запланованій акції було багато, але серйозним випробуванням став лютий мороз. Проте багатьох учителів та учнів це не злякало. Яскравими орнаментами на вишиванках вони створили теплу атмосферу в закладі.
Найактивнішими стали учні 1-А, 2-Б, 3-Б, 4-А, 5-А, 7-Б, 9-А та 11-А класів. Усім учасникам дуже сподобалося – і вони запропонували повторити акцію під час Шевченківського тижня.
