В наш час, коли дітям все більше пропонуються електронні та комп'ютерні ігри, саморобна іграшка, як це не дивно, набуває своєї актуальності. Саморобна іграшка – це власна фантазія дитини, яка має прояв у формі, характері, оздобленні, призначенні, у правилах гри з нею, ще це відчуття причетності до процесу разом з впевненістю у своїх силах: і придумати іграшку, і виконати її, і відремонтувати, якщо знадобиться, і все це самостійно, та ще й за власним бажанням.
Керівник гуртка вивчає нові технології виконання виробів із тканини та різнокольорових стрічок і впроваджує їх в свою роботу з дітьми. Увагу привернула цікава японська техніка "канзаші". Історія цієї техніки дуже давня.
Приблизно 400 років тому, в Японії змінився стиль жіночої зачіски: жінки пряме волосся стали укладати в вигадливі і химерні форми. Для укладання волосся використовували різні предмети - шпильки, палички, гребені. Саме тоді простий гребінь перетворюється у витончений незвичайної краси аксесуар, який стає справжнім витвором мистецтва. Японський жіночий традиційний костюм не допускав наручних прикрас і намист, тому прикраси зачісок були головною красою і полем для самовираження.
Не тільки японські жінки використовувала квіти і стрічки для прикрашання себе, жінки різних народів світу робили схожі прикраси. Високою популярністю користувалися українські вінки зі штучних і живих квітів зі стрічками як дівочий головний убір. Є всі підстави вважати, що український вінок зі стрічками, який спрадавна є складовим елементом українського національного костюма - є побажання "ясного мирного неба" над головою того, хто його носить. Це своєрідний оберіг від усього лихого та недоброго.
Саме ця прикраса стала темою відкритого заняття на якому діти ознайомилися з надбанням світової культури, зокрема культурою Японії та технікою "канзаші", систематизували знання про українське жіноче національне вбрання, а саме українського віночка. При підготовці до відкритого заняття була створена творча група до якої входили вихованці на чолі з керівником гуртка. Діти підготували загадки, історичні довідки, вірші. Це все було узагальнено в презентації, яку переглянули на ноутбуці діти та гості заняття.
Учасники поетапно виготовляли український дівочий віночок з стрічок в японській техніці. На занятті дітям допомагали індивідуальні технологічні картки. На цей час гуртківці знають правила роботи з простими за структурою та в обробці тканинами, прості ручні шви, нескладні способи оздоблення виробів, правила техніки безпеки. Завдяки цьому формується їх світогляд, розвиваються трудові навички, виховується художній смак, поглиблюється інтерес до обраної справи. Хлопчики і дівчатка за заняття виготовили власну квітку. Чудовим підсумком стало створення загального "Вінку дружби", який складався із квітів дітей та гостей. Гурткові заняття розкривають творчі здібності дітей, вчать їх організовувати своє дозвілля повноцінно, продумано, виховують бажання бути корисним собі і суспільству, бути причетним до історії своєї Батьківщини, прагнути до духовного і творчого зростання – це основні задачі Центру дитячої та юнацької творчості.
