Є дати в історії України, які не зітруться віками. Серед них – 1933 рік – рік страшного голодомору. Не від вибухів гармат, кулеметів, а в мирний час загинули мільйони наших українців, багато дітей залишилися сиротами, а ще маса людей з хронічними захворюваннями.
І нам, людям іншої епохи, не слід забувати про цю трагедію, яка промайнула над Україною. І усіма зусиллями не допустити трагедії в наше життя і в наші сім'ї.
22 листопада в ЗШ І-ІІІ ступенів №7 відбувся захід по вшануванні пам'яті жертв голодомору. Від вражаючих цифр учні затамували подих. А за кожною цифрою – чиєсь життя, чиясь доля, зруйнований талант.
Вчитель історії Войченко М.В. підготувала виставку книг про голодомор, куточок пам'яті загиблих. Хвилиною мовчання закінчився Урок пам'яті. А запалена свічка горіла і горіла... Прости ж нас, роде наш замордований, лише сирою землею зігрітий.