Понеділок, 23.10.2017, 21:01
Вітаємо Вас, Гість


Меню сайту
Корисні посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » ЗОШ №6

Неуважність або розсіяність у дітей дошкільного та шкільного віку можна подолати

Неуважність або розсіяність у дітей дошкільного та шкільного віку можна подолати

Неуважність може стати серйозною проблемою і в навчанні, і в повсякденних ситуаціях. Багато батьків вважають це ледь не недоліком дитини, лають його і обсмикують. Насправді, якщо ви помічаєте, що дитина розсіяна, йому важко зосередитися на чому-небудь, вона забудькувата. Щоб визначити, чи дійсно дитині властива неуважність, потрібно погодитися з наступними пунктами:
•    не може сконцентруватися на одному занятті протягом певного часу. При цьому враховуйте, що зміна видів діяльності шестирічної дитини повинна бути більш частою, ніж, приміром, десятирічного;
•    відволікається від заняття через 5-8 хвилин;
•    дитину важко чим небудь захопити, навіть дуже цікавим фільмом, мультиком, книгою, грою.
Медики стверджують, що причиною дитячої неуважності є неповний розвиток тих відділів мозку, що відповідають за концентрацію уваги. Дорослі з такою ж проблемою найчастіше починають приймати психостимулюючі препарати. Однак батьки, озброївшись підтримкою педагогів, можуть і без медпрепаратів допомогти  дитині.
Ранній початок
Навіть із немовлям можна починати проводити вправи на увагу. Є безліч яскравих іграшок, які дитина довго вивчає, чіпає, намагається розібрати. Це не що інше, як вправи на розвиток навичок уваги.
 Батьки не повинні бути пасивні, вони можуть допомогти дитині в грі, підказувати, як користуватися іграшкою, акцентувати увагу на її властивостях (вона видає звуки, трансформується і т.д.) Коли дитина трохи підросте, вона із задоволенням буде розглядати картинки в книжках, особливо їй подобається розглядати особи намальованих людей, звіряток. Розповідайте дитині, хто зображений на картинці, показуйте очі, ніс, рот на обличчі у людини. Дитина не тільки буде потім на прохання показувати їх сама, але і навчиться узагальнювати побачене, зможе показати частини т
іла і на інших картинках. Чим емоційніше і яскравіше буде ваш коментар до картинок, тим цікавіше буде дитині. Таким чином, його увага довше буде утримуватися на певному об'єкті. Коли дитина пішла в дитячий садок, завдання стають складнішими. Але це не означає, що тільки фахівці можуть працювати з дитиною. Дуже корисно дитині час від часу збирати мозаїки, пазли, лото, грати в настільні ігри. Це все вимагає концентрації, а в грі дитині це не буде обтяжливим. Використовуйте й інші розвиваючі ігри, але не залишайте малюка наодинці з грою. Будьте безпосереднім учасником гри, допомагайте, підказуйте, пропонуйте свої варіанти. 
Якщо ви бачите, що дитина любить грати сама, це теж непогано. Маленькі діти, граючи, наприклад, в кубики або конструктор, не просто виконують маніпуляції з іграшками, а зосереджуються. В їхній свідомості в цей момент розкривається цілий світ, вони придумують історії для власних споруд, при цьому, можуть наче самі з собою розмовляти. Це цілком нормально, є такий термін - «внутрішня мова», коли дитина немов озвучує свої дії. Не бороніть таким іграм, це гарна допомога у вашій проблемі. Дитина зосереджена на власній грі, і це здорово. Поспостерігайте, які саме ігри та іграшки вона бажає, купуйте дитині і далі щось подібне, але з прицілом на ускладнення і розвиток.
Спільне читання
Коли ви читаєте книгу з дитиною, обов'язково відпрацьовуйте прочитане. Все як у школі: ставте запитання, про що була розповідь, які герої їй сподобалися, чому вони так себе поводили, що хотів сказати автор і т.д. Такий детальний розбір твору також розвиває увагу. Якщо бачите, що дитина любить малювати, попросіть її зробити ілюстрацію до прочитаної вами казкі. Про своє завдання повідомте ще до прочитання. Дитина буде уважніше слухати, яскравіше представляти сцени з твору. При подальшому малюванні вона буде спиратися на свою пам'ять, що теж корисно для усунення неуважності.
Прогулянки
Не можна знецінити важливість сімейних прогулянок. Частіше гуляйте з малюком в парку. Постарайтеся, щоб він вчився спостерігати. Розкажіть, які дерева тут ростуть, рослини, яких птахів ви побачили. Дво-трирічній дитині такі прогулянки є профілактикою неуважності. Якщо ви покажите їй, де шумить струмок, як шарудить листя під ногами, як хрумтить сніг на морозі під ногами, вона з раннього дитинства буде допитлива і спостережлива, а це найкращі «ліки» від неуважності.
Розсіяний школяр
Неуважність безпосередньо впливає на навчальні успіхи. А точніше - неуспіхи. Попросіть вчителя посадити дитину за першу парту. Вдома створіть йому воістину робочу зону. Якщо стіл стоїть біля вікна, вона постійно буде відволікатися на краєвиди за вікном. Можна обумовити з малюком правила виконання домашньої роботи. Ніяких сторонніх звуків, працюючого телевізора, в кімнаті повинна бути тільки дитина. Можете самі паралельно робити вправи в зошиті, а потім запропонуйте дитині перевірити вашу роботу. Дайте червону ручку, хай вона сміливо виправляє помилки, які ви спеціально допустили. Це, безумовно, розвиває увагу, а від можливості трошки побути вчителем, малюк навряд чи відмовиться. У концентрації на певній дії допоможе і така умова, як виконання розпорядку дня. Люди, з дитинства дотримуються режиму, згодом стають більш зібрані й уважні.
 Крім того, не зайвими будуть покладені на дитину нескладні домашні обов'язки. Якщо після школи дитина надана собі сама, це тільки стимулює неуважність. Якщо проблема глибше, фахівець призначить легкі препарати. Але це не означає, що не варто продовжувати заняття. 
Будь-які ігри, за характером схожі на хованки, допоможуть у нашому випадку. Включайте такі корисні вправи в повсякденні моменти. Наприклад, сервіруючи стіл, під тарілку кладіть серветки, щоб стирчав краєчок. Одна з них буде відмінна від інших, саме це місце призначене дитині. Запропонуйте йому знайти своє місце. Можна змішати різні гудзики з потрібними вам, хай дитина відбере ті, які ви просите. Як бачите, все посильно для батьків. Головне, самі не будьте розсіяними і не забувайте про заняття з дитиною, про спільні ігри і прогулянки. Як відомо, вода і камінь точить.

О.Рац, практичний психолог ЗШ № 6
 

Категорія: ЗОШ №6 | Додав: znamosvita (22.09.2017)
Переглядів: 44 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Форма входу
Пошук
Корисні посилання
 
 
 
 
 
 
 
 


© Відділ освіти виконавчого комітету Знам'янської міської ради, 2011-2015
При використанні матеріалів сайту посилання на сайт обов'язкове
При наявності авторських претензій до матеріалів сайту - звертайтесь за адресою
Увага! Якщо Ви виявили помилку в будь-якій частині сайту, будь ласка, виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter!
Система Orphus
Сайт створено на платформі Ucoz

Зробити безкоштовний сайт з uCoz