Четвер, 14.12.2017, 19:05
Вітаємо Вас, Гість


Меню сайту
Корисні посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » ЗОШ №1

Стилі виховання у сім’ї та їх вплив на розвиток дитини

Стилі виховання у сім’ї та їх вплив на розвиток дитини

 

Дитина – рентгенівський знімок сім'ї

 А.Макаренко

Дві могутні сили діють у сфері виховання підростаючого покоління - сім'я і школа. Об'єднати їх, спрямувати на вдосконалення навчання й виховання дітей - важливе, але нелегке завдання.

Першоосновою розвитку дитини як особистості є виховання в сім'ї. Якщо сім'я зацікавлена у вихованні, то зусилля школи потроюються, а якщо така співпраця не вдалася, зусилля школи зменшуються аж на дві третини.

Психологічний клімат родини дуже важливий для психічного здоров’я дитини. Він суттєво впливає на неї, спричиняє стан комфорту або дискомфорту. Стиль поведінки батьків позначається на становленні дитини, її розвитку.

Є такі стилі виховання в сім’ї:

 

Авторитарний:

•     Усі рішення приймають батьки.

•     Дитина в усьому повинна підкорятися волі бать­ків. 

•     Чітке виконання правил дисципліни й порядку. Мета батьків – виховання відповідальності, умін­ня долати труднощі.

•     Вимагання від дитини в усіх сферах досягати успіху.

•     Навмисне обмеження свободи.

 

 

 

Гіперопіка:

•    Прагнення батьків усе вирішувати замість дитини. 

•    Перебільшена увага до дитини.

•    Головне місце в родині – для дитини.

 

Ліберальний або попустительський:

• Недостатня увага до дитини з боку батьків.

• Дитина в сім'ї належить сама собі.

• Необмежена свобода, відсутність будь-яких обмежень.

 

Хаотичний:

•    Відсутність єдиного підходу до виховання, чітких вимог до дитини.

•    Постійні зміни в настрої батьків із приводу про­блем у дитини й впливу на неї.

 

Демократичний або авторитетний, передбачає співробітництво 

батьків і дитини:

•    Батьки розвивають у дитині особисту відповідальність і самостійність.

•    Дитина бере участь в обговоренні сімейних про­блем, прийнятті рішень.

•    Батьки чуйно ставляться до запитів дитини, пова­жають її думку.

•    Виховання чіткої дисципліни й правил поведінки дитини.

Ідеальний варіант − це сім'я з демократичним або авторитетним стилем виховання, у якій діти ростуть гармонійними особистостями.

До чого призводить той чи інший стиль виховання? Дотримуючись демократичного стилю виховання, батьки можуть налагодити хороші взаємовідносини з дітьми. Діти виростають самостійними, відповідальними, активними, проявляють ініціативу. Демократичний стиль дозволяє направляти поведінку дитини гнучко і послідовно. Вимоги батьків завжди пояснюються, а обговорення їх дитиною тільки заохочується. Що стосується влади, то вона теж присутня, але тільки в тих випадках, коли вона доречна. У таких сім'ях цінується не тільки слухняність дитини, але і її незалежність,  є правила, за якими діють батьки, при цьому прислухаючись до думки своїх дітей , але не виходячи з них.

Решта стилів виховання дають не дуже хороші результати.

Так, авторитарний стиль відчужує дітей від батьків, викликає у них почуття небажанності в сім'ї. Необґрунтовані вимоги батьків в одних випадках викликають агресивну поведінку і протест, а в інших - пасивність і апатію.

Незважаючи на всі негативні сторони, авторитарний метод продовжує жити і існувати в сім'ях. Це обумовлюється, по-перше, досвідом, який передається з покоління в покоління. Такі батьки пам'ятають про те, як важко їм було в дитинстві, але все ж вибудовують подібні відносини зі своїми дітьми. По-друге, свою роль грають суспільні відносини. По-третє, весь негатив, накопичений за день в транспорті, чергах і т.д., батьки зганяють на дітях. І, нарешті, це використання сили, як способу вирішення будь-яких конфліктів.

Якщо діти виховуються в сім'ях з ліберальним стилем, вони відчувають себе нікому не потрібними. Такі діти схильні до неслухняності та агресивності, поводяться неадекватно та імпульсивно.  «Я» таких дітей дуже слабке.  Згодом такі діти конфліктують з тими, хто їм не підкоряється. Вони не здатні враховувати інтереси інших людей, встановлювати стійкі емоційні зв'язки, не готові до обмежень і відповідальності. З іншого боку,через нехватку уваги з боку батьків дитина відчуває страх і невпевненість, внутрішню порожнечу, яка викликає порушення в емоційній сфері.

При гіперопіці дитина залишається інфантильною і безпорадною, вона не вміє відповідати за свої вчинки і самостійно справлятися з труднощами. При цьому у дітей, що виросли в сім'ях з таким стилем, часто спостерігається підвищена тривожність.

Хаотичний стиль - це відсутність усякого стилю. Він говорить про незрілість самих батьків, які розуміють, що дитину треба виховувати, але зовсім не уявляють - як. Дитині пред'являються то одні вимоги, то абсолютно протилежні. Це призводить до появи неврозів, страху «не виправдати батьківські надії», іноді робить дитину замкнутою.

Насамкінець хочеться сказати, що найкращий стиль виховання дітей у сім’ї – це поєднання любові, ласки, доброти, взаєморозуміння та контролю.

Виховуючи дитину в родині, пам'ятаймо мудрі слова Ш. Амонашвілі: «Особистість виховується Особистістю. Шляхетна людина виховується Шляхетною людиною. Любов виховується Любов'ю. Доброта виховується Добротою. Серце виховується Серцем».

 

Практичний психолог Знам’янської ЗШ І-ІІІ ступенів №1 ім. Т.Г. Шевченка

Каракаш’ян Н.М.

 

Категорія: ЗОШ №1 | Додав: znamosvita (03.01.2017)
Переглядів: 129 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Форма входу
Пошук
Корисні посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 


© Відділ освіти виконавчого комітету Знам'янської міської ради, 2011-2015
При використанні матеріалів сайту посилання на сайт обов'язкове
При наявності авторських претензій до матеріалів сайту - звертайтесь за адресою
Увага! Якщо Ви виявили помилку в будь-якій частині сайту, будь ласка, виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter!
Система Orphus
Сайт створено на платформі Ucoz

Зробити безкоштовний сайт з uCoz