Образ Європи у часи змін

Європейський вимір у шкільній історичній освіті

25-26 листопада 2016 року у Київському міському будинку вчителя відбулася міжнародна конференція з теми: «Образ Європи у часи змін.

Європейський вимір у шкільній історичній освіті країн Центральної та  Східної Європи».

Захід проходив у партнерстві Всеукраїнської Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» й Інституту міжнародних досліджень підручників ім. Георга Еккерта (Німеччина) спільно з істориками з Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, України.

На конференції була поставлена мета: з’ясувати, яким чином «Європа» розглядається в Україні, Білорусі, Молдові, Грузії, Вірменії та Азербайджані у минулому та сучасності. Які є концепти Європи, як вони змінювалися, і до якої міри вони розходяться чи збігаються з ідеями про Європу в інших країнах? Ці та інші подібні питання однаково важливі як для власного образу Європи, так і для країн Східного партнерства, які від часів Перебудови поступово змінюють концепцію належності до Європи. Різні концепти Європи досліджувались шляхом аналізу національних підручників, оскільки у них ефективно й авторитетно демонструються чіткі образи Себе та Іншого.

Історики, дослідники підручників, освітяни та представники громадянського суспільства з країн Східного партнерства, Німеччини, Польщі, України, Білорусі, Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану та Росії зібралися, щоб обговорити конструкти ідентичності, плюралізму і цінностей, з огляду на їхній потенціал у розпалюванні конфлікту в підручниках, а також ролі текстів підручників у пошуку взаємопорозуміння і діалогу.

Професор Поліна Вербицька з України зазначила, що в національних підручниках відбулася переоцінка авторами історичних подій, у текстах відчувається вплив християнських цінностей та релігій, вплив суспільної думки,  а також існує перевантаження фактичного матеріалу, та  недостатня кількість годин на вивчення історії.

Професор Білоруського державного університету  Володимир Кошелєв зазначив, що спроба інтеграції національної  та всесвітньої історії так і залишилася проектом у Білорусі. На його думку цього не можна робити зараз, тому що національна історія розчиниться у всесвітній.

Стипендіат GEI Нодар Шошіашвілі  зазначив, що  після освітньої реформи 2006 року в Грузії історія вивчається як єдиний предмет. Наголос у підручниках робиться на Європу, яка допомагала Грузії звільнитися від російського впливу, так як російсько-грузинська війна 2008 року була розв’язана Росією через спробу Грузії долучитись до євроінтеграції. Європа та США в підручниках обговорюються в одному векторі НАТО та ЄС, а ворогом виступає Росія.

Доктор історичних наук, стипендіат GEI Міхаел Золян зазначив, що європейський вимір у підручниках історії Вірменії  знаходиться під впливом трьох цивілізацій: європейської, східної та російської. Вірмени –  це європейці Сходу. Росія знаходиться в Європі, але не належить до неї, а Вірменія навпаки.

Професор Московського державного університету ім. Михайла Ломоносова Олександр Шевирьов зазначив, що в Росії діє історико-культурний стандарт, тому підручники пишуть із його урахуванням і тільки вчені, а вчителів-практиків не залучають до написання. Мати велику країну –  це є  перевага  і  в той же час проблема. Росія залишається ближчою до старої Європи.

На конференції під час дискусій виступали вчителі-практики, які обговорювали проблеми та досягнення українських підручників з історії: Наталя Голосова, Олександра Козорог, Наталя Маркус, Людмила Махун, Світлана Філіпова, Василь Дяків, Тетяна Москаленко, Світлана Могиляста, Елла Ситник, Олександр Панащенко та інші.

У підсумках конференції можна визначити основні чинники впливу на історичну освіту:

• у всіх країнах історія дуже політизований предмет;
• втручання політиків в історичну освіту;
• здійснення декомунізації та європеїзації в історичній освіті;
• повернення до етноцентризму, ідентичності, багатогранності;
• компетентні вчителі, які розвивають історичну свідомість учня.;
• співробітництво між європейськими країнами;
• європейський принцип визначення націй «різні, але рівні»;
• молодь повинна мати якісні європейські підручники.

Історія це формування ідентичності, націоцентризму та євроцентризму.

А Європа повинна починатися з нас самих.

Користуючись нагодою, хочу подякувати міському відділу освіти в особі начальника відділу Грекової Л.А за фінансову підтримку участі у Міжнародній конференції.

                                                      Вчитель історії та суспільствознавчих дисциплін

                                                       НВК «Знам’янська ЗШ І-ІІІ ступенів №2-ліцей»

                                                        Світлана Філіпова