Образ Європи у часи змін. Європейський вимір у шкільній історичній освіті. - 2 Грудня 2016 - Відділ освіти м.Знам'янка
Вівторок, 28.03.2017, 23:41
Вітаємо Вас, Гість


Меню сайту
Корисні посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Главная » 2016 » Грудень » 2 » Образ Європи у часи змін. Європейський вимір у шкільній історичній освіті.
15:39
Образ Європи у часи змін. Європейський вимір у шкільній історичній освіті.

Образ Європи у часи змін

Європейський вимір у шкільній історичній освіті

25-26 листопада 2016 року у Київському міському будинку вчителя відбулася міжнародна конференція з теми: «Образ Європи у часи змін.

Європейський вимір у шкільній історичній освіті країн Центральної та  Східної Європи».

Захід проходив у партнерстві Всеукраїнської Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» й Інституту міжнародних досліджень підручників ім. Георга Еккерта (Німеччина) спільно з істориками з Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, України.

На конференції була поставлена мета: з’ясувати, яким чином «Європа» розглядається в Україні, Білорусі, Молдові, Грузії, Вірменії та Азербайджані у минулому та сучасності. Які є концепти Європи, як вони змінювалися, і до якої міри вони розходяться чи збігаються з ідеями про Європу в інших країнах? Ці та інші подібні питання однаково важливі як для власного образу Європи, так і для країн Східного партнерства, які від часів Перебудови поступово змінюють концепцію належності до Європи. Різні концепти Європи досліджувались шляхом аналізу національних підручників, оскільки у них ефективно й авторитетно демонструються чіткі образи Себе та Іншого.

Історики, дослідники підручників, освітяни та представники громадянського суспільства з країн Східного партнерства, Німеччини, Польщі, України, Білорусі, Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану та Росії зібралися, щоб обговорити конструкти ідентичності, плюралізму і цінностей, з огляду на їхній потенціал у розпалюванні конфлікту в підручниках, а також ролі текстів підручників у пошуку взаємопорозуміння і діалогу.

Професор Поліна Вербицька з України зазначила, що в національних підручниках відбулася переоцінка авторами історичних подій, у текстах відчувається вплив християнських цінностей та релігій, вплив суспільної думки,  а також існує перевантаження фактичного матеріалу, та  недостатня кількість годин на вивчення історії.

Професор Білоруського державного університету  Володимир Кошелєв зазначив, що спроба інтеграції національної  та всесвітньої історії так і залишилася проектом у Білорусі. На його думку цього не можна робити зараз, тому що національна історія розчиниться у всесвітній.

Стипендіат GEI Нодар Шошіашвілі  зазначив, що  після освітньої реформи 2006 року в Грузії історія вивчається як єдиний предмет. Наголос у підручниках робиться на Європу, яка допомагала Грузії звільнитися від російського впливу, так як російсько-грузинська війна 2008 року була розв’язана Росією через спробу Грузії долучитись до євроінтеграції. Європа та США в підручниках обговорюються в одному векторі НАТО та ЄС, а ворогом виступає Росія.

Доктор історичних наук, стипендіат GEI Міхаел Золян зазначив, що європейський вимір у підручниках історії Вірменії  знаходиться під впливом трьох цивілізацій: європейської, східної та російської. Вірмени –  це європейці Сходу. Росія знаходиться в Європі, але не належить до неї, а Вірменія навпаки.

Професор Московського державного університету ім. Михайла Ломоносова Олександр Шевирьов зазначив, що в Росії діє історико-культурний стандарт, тому підручники пишуть із його урахуванням і тільки вчені, а вчителів-практиків не залучають до написання. Мати велику країну –  це є  перевага  і  в той же час проблема. Росія залишається ближчою до старої Європи.

На конференції під час дискусій виступали вчителі-практики, які обговорювали проблеми та досягнення українських підручників з історії: Наталя Голосова, Олександра Козорог, Наталя Маркус, Людмила Махун, Світлана Філіпова, Василь Дяків, Тетяна Москаленко, Світлана Могиляста, Елла Ситник, Олександр Панащенко та інші.

У підсумках конференції можна визначити основні чинники впливу на історичну освіту:

  • у всіх країнах історія дуже політизований предмет;
  • втручання політиків в історичну освіту;
  • здійснення декомунізації та європеїзації в історичній освіті;
  • повернення до етноцентризму, ідентичності, багатогранності;
  • компетентні вчителі, які розвивають історичну свідомість учня.;
  • співробітництво між європейськими країнами;
  • європейський принцип визначення націй «різні, але рівні»;
  • молодь повинна мати якісні європейські підручники.

Історія це формування ідентичності, націоцентризму та євроцентризму.

А Європа повинна починатися з нас самих.

Користуючись нагодою, хочу подякувати міському відділу освіти в особі начальника відділу Грекової Л.А за фінансову підтримку участі у Міжнародній конференції.

 

                                                      Вчитель історії та суспільствознавчих дисциплін

                                                       НВК «Знам’янська ЗШ І-ІІІ ступенів №2-ліцей»

                                                        Світлана Філіпова

Категория: ЗОШ №2 | Просмотров: 40 | Добавил: znamosvita | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar
Форма входу
Пошук
Корисні посилання
 
 
 
 
 
 
 
 
 


© Відділ освіти виконавчого комітету Знам'янської міської ради, 2011-2015
При використанні матеріалів сайту посилання на сайт обов'язкове
При наявності авторських претензій до матеріалів сайту - звертайтесь за адресою
Увага! Якщо Ви виявили помилку в будь-якій частині сайту, будь ласка, виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter!
Система Orphus
Сайт створено на платформі Ucoz

Зробити безкоштовний сайт з uCoz