У 2 класі Знам'янської ЗШ І – ІІІ ст. №7 особлива урочиста атмосфера: діти зустрічають почесного гостя - колишнього випускника школи, учасника антитерористичної операції Едуарда Шеремета.

Колись веселий хлопчина, що й хвилини не міг прожити без жартів, - нині серйозний, скупий на розповіді, мовчазний мужчина. Змінює війна людей...

На прохання розповісти, як там, відповідає: "Питайте". І посипалися  питання: "Чим вас там годують?", "Де Ви там спали?", "Чи їздили в танку?". А далі все серйозніше і серйозніше. Малюки, які тільки починають свій життєвий шлях, задавали зовсім не дитячі питання: "А Ви стріляли в людей?", "Вам доводилося вбивати?", "Вам було страшно?", "Що є на війні найскладнішим?".

Едуард зважує кожне слово. Як же розповісти таким маленьким про війну так, щоб не налякати, щоб діти не втратили віру, але щоб усвідомили реальну небезпеку, що може на них чекати.

Чи страшно? Так, страшно. Тільки справжній чоловік може визнавати це. Адже війна – це не гра. Часто, переборюючи страх, доводиться ризикувати  своїм життям заради того, щоб не плакали мами, щоб на дітей чекало щасливе майбутнє, щоб українці жили у вільній незалежній країні.

Що найскладніше? Мабуть, вирізнити ворога. Адже він такий же, як і ти, говорить однією з тобою мовою. Але він прийшов забрати те, що йому не належить і не може належати, – українську свободу. А ми на своїй землі. І тому перемога обов'язково буде на нашій стороні. І знову запанує мир в Україні. Інакше і бути не може!

Бережи тебе, Боже, Едуарде! Бережи, Боже, наших дітей і нашу Україну!