Час так швидко плине – забувається історія. Треба! Треба розповідати дітям про героїзм, доблесть, патріотизм і відвагу тих, кого з нами нема. Це ніколи не пізно. А напередодні 68-ї річниці визвольного партизанського руху на Україні викладачами Будинку дитячої та юнацької творчості проведено бесіди¸ розповіді про історію партизанського руху на Знам'янщині.
Війна в тилу Вермахта – це партизанська війна. І почалася вона в наших місцях з висадки десанта, який загинув. Завданням цього десанту було організувати та очолити в тилу ворога партизанський рух.
Більшість дітей здивованими очима сприймали цю інформацію. Діти задавали багато запитань, відповіді на які зрозумілі старшому поколінню, а сучасним дітям довелося детально розповідати, наводити різні порівняння та приклади.
Щоб вшанувати пам'ять загиблої десантної групи - відвідали військове кладовище. Вихованці керівників гуртків Цатурян С.В., Кондратьєвої С.І., Ніклонської Ж.П., Дордюк С.М., які поклали квіти на три символічні могили О.Н.Муханова, Б.І.Сандлера та М.П.Приходько. Довго ще стояли під розкішними дубами та слухали про нікому досі невідоме з життя партизанів Чорного лісу.
Як жили, як воювали, як доля розпорядилася чи вижити, чи загинути. Діти уважно слухали, запитували, роздивлялись списки загиблих і один одному говорили: "Дивись, цьому – 19, а цьому – 20… Боже! Так вони ж і не жили, такі молоді загинули, як сумно".
Вірші про фронтові будні, хвилина мовчання завершили зустріч дітей з історичним минулим, людей, які сіяли і захищали вічне. Вони зробили крок у безсмертя – ось основна мета проведеної роботи. Ми не маємо права не говорити, не нагадувати, не шанувати, не пам'ятати із покоління в покоління.
Найкращим пам'ятником загиблим – є пам'ять в душах людських!
|
