Не забули пом’янути незлим, тихим словом…

   Сьогодні, 9 березня, вся Україна відзначає 202-річчя від Дня народження відомого поета, художника, музиканта, громадського діяча Т.Г.Шевченка.
  Тарас Шевченко – символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людства. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів. Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу.
    Шевченко сучасний і нині. Адже він  жадав того, до чого прагнемо зараз всі ми – життя і свобода, самореалізація і благополуччя, мир і повага, прості людські цінності. Його творчий спадок – це  його душа, в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий. 
   З метою популяризації творчої спадщини Тараса Шевченка, в загальноосвітніх навчальних закладах міста сьогодні і  впродовж березня відбуватимуться літературно-музичні вечори, години поезії, літературні читання, організовано книжкові виставки, фотовиставки, бібліографічні огляди літератури, вечори-портрети, експозиції з нагоди 202-ої річниці від дня народження Великого Кобзаря. 
   Твори Тараса Шевченка органічно вписуються у сучасне життя. Отож давайте частіше звертатися до «Кобзаря», шукаючи в ньому відповіді на болючі питання сучасності, адже недаремно закликав поет: 

 Учітесь, читайте
 І чужому научайтесь, 
 Й свого не цурайтесь...

А що може бути найбільш «своїм», найбільш близьким, як не творчий спадок невмирущого Кобзаря?